Дмитро Кешеля "Зацвів терен"


В книзі розкривається занадто незвичайна та делікатна тема, яка, особливо в період стресу викликає сум'яття. Вона має всі шанси зайняти місце в списку незвичайних і особливих книг.
В оповіданнях розповідається про людей, які вже покинули цей світ. Або в момент, або колись. І тут парадокс, адже книга написана легко, без суму та страждань, навіть, з елементами гумору.Звісно, після прочитання кожної оповідки навертаються сльози, але то скоріше ностальгія та ще щось щемливе, що не можливо пояснити.
Жадібні діти, які ділять спадщину, коли ще, навіть, зарано. Кохані, які зрозуміли всю силу своїх почуттів, коли їх вже нікому дарувати. Рідні та близькі люди, які, справді, втрачають частину себе, коли йдуть назавжди найдорожчі. Книга про це. Про саме життя на його схилі. Про все що зроблено на цій землі, і що так і не здійснилося.
А ще про природу, яка стає символічним обрамленням кожної історії, адже після зими завжди настає весна.
Життя продовжується.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дітям про Героїв

Натхненна книгою

День Божевільного Капелюшника