Мову рідної природи розуміти вчись

 Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 року в селі Старому Животові, нині Новоживотів, на Вінниччині в сім'ї вчителів. Закінчив у селі Гулівці середню школі, потім - Ніжинський педагогічний інститут. Проте завжди мріяв про журналістику. Працював у редакціях газет на Вінниччині, Львівщині, Чернігівщині. 

Найстійкішим враженням дитинства була краса рідного Поділля, співмірна з нею душевна краса людей, з якими зводила доля; і криваве руйнування світу природи й світу людей, заподіяне війною. Світ дитинства, розтерзаний і, водночас, поглиблений великою трагедією, становить джерельну основу його творчості. Більшість літературознавців називали вершиною його творчості саме його ліричну прозу. Головний герой - природа, її найтонші прояви, краса й таємничість, велич і беззахисність. А ще ж дивовижний світ городини, квітів, річок, гаю, поля, звіриний і птаства, в яком у живе дитина, - все це побачено й зображено тонким поетичним зором, ніжною душею письменника.

За збірку оповідань "Пролетіли коні" та повість "Сайорра" Євген Гуцало у 1985 році удостоєний високого звання лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка. Показовим є те, що цією високою нагородою відзначені твори про дітей, які письменник писав для дітей і для дорослих.