І творять руки те, що підказує серце
Хоч би які важкі випробування випадали нашому народу, він завжди вмів бачити й творити красу. Саме ця потреба творити гарне єднає нас й допомагає жити.
Український рушник з’явився близько тисячі років тому. Він завжди був під рукою, тому й отримав таку назву. З давніх-давен кожна українська дівчина вміла вишивати, ледь підрісши готувала собі посаг. Навіть найбідніша хата завжди сяяла яскравими барвами рушників. Господині прикрашали рушниками ікони, картини, вікна та двері. Прибрана рушниками, килимами, розмальованим посудом хата виглядала як писанка. Рушником витирали руки, посуд, накривали хліб, зустрічали гостей, проводжали в дорогу. Він використовувався у родильній, весільній, похоронній обрядовості. Рушники можна читати так, як читають книги. Треба лише розумітися на орнаментах, які містять у собі глибокий зміст. У чарівну силу рушника вірили, як у доброго чудодія, що вбереже від всякого лиха.
На великодні свята читальна зала
бібліотеки замайоріла різнокольоровою вишивкою.
Майстриня Надія Пастух з м.Родинське Покровського району Донецької області з
початком повномасштабного вторгнення росії переїхала до Полтави. Вишиванням
вона займається вже 20 років. Експозиція, що прикрашає зараз бібліотечний
простір, містить вишиті нитками та бісером покутники або божники для
прикрашання ікон, весільні рушники, серветки до Великодня, ікони, великодні
яйця, вишивану сорочку та ін.
Творча виставка діятиме в бібліотеці з 9 до 23 квітня.
Тож запрошуємо охочих її відвідати!












Коментарі
Дописати коментар