Тридцять років відчуження

Минулої п’ятниці в бібліотеці філіалі №10 до 30-ліття Чорнобильської трагедії пройшла зустріч з учасником ліквідації Анатолієм Бондаренком. Анатолій Миколайович детально та доступно розповів аспекти цієї трагічної аварії, наслідки якої ще довго будуть відчутні українцям.

7 червня 1986 року як військовий він був відправлений в зону відчуження для ліквідації наслідків аварії. Чоловік пригадує якою невеселою картиною постало перед ним місто Прип’ять . Покинуті речі та будинки створювали ефект тимчасової відсутності господарів, які ось-ось повернуться. Вже через  чотири місяці після аварії почалися масові мародерства і ситуація стала вже не тільки сумною, а і небезпечною.

Сьогодні станція живе своїм життям. Різноманітність флори та фауни вражає, бо, як бачимо, відсутність людини з її фатальними помилками грає на корить природи. Також проводяться різноманітні екскурсії, проте вільне пересування по зоні відчуження заборонене. Анатолій Миколайович говорить, що це правильно, бо він особисто був 5 років тому в Чорнобилі та власними очима бачив високі показники дозиметра. Це значить, що рівень радіації і досі дуже небезпечний для людини, а тому спустошення цього краю буде поглиблюватися.

Учні шостих класів школи № 19 не тільки уважно слухали Анатолія Миколайовича, але і дуже активно задавали змістовні запитання.  Їх зацікавленість дозволила оповідачеві більш широко розкрити це наболіле питання, оскільки за 30 років відкриваються нові і нові факти про Чорнобиль, тому важко їх систематизувати. Допитливість та прагнення до правди сучасних дітей дають надію, що в майбутньому в причинах цієї катастрофи будуть розставлені всі точки над «і».



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дітям про Героїв

Натхненна книгою

День Божевільного Капелюшника