Дітям про Героїв

 

Пише з життя – правдивий талант

14 травня минає 150 років від дня народження Василя Стефаника.

«Пише з життя, а помимо того, яка сила поезії пробивається з тих дрібненьких» праць. Оскільки я на таких речах розуміюся, він правдивий талант» - писала Ольга Кобилянська.

14 травня 1871 року почалася дорога письменника, і пройшов він її, взявши до рук перо, залишивши після себе біля семи десятків новел.

Трагедія особистого життя, гніт суспільних обставин розривали вразливе серце письменника. З нього вибухали гнів і пристрасть, поважний розум, синівська любов до матері-землі та ненависть до зла. Свій народ він любив по-синівськи, беззастережно і все життя. Кожен невеличкий твір Стефаника – це безприкладна творча праця, згусток нервів самого письменника, трагедія його душі, вистраждана в слові.

Кожна новела Василя Стефаника проймає голову пекучою, як огонь думкою, і нема жодної такої, аби не різала в саме серце. Нема у нього жодної новели,витвореної самою фантазією митця. Кожна картина вихоплена з життя письменника, або близько знаних.

 

Василь Стефаник – загально знаний письменник: його правдиві майстерні новели та оповідання давно знайшли місце у шкільних читанках та хрестоматіях, їх вивчають у школах і вузах, його твори є на полицях і нашої бібліотеки.