Відгомін віків: еволюція українського вбрання

В бібліотеці відбувся яскравий та змістовний захід до Всесвітнього дня вишиванки – свята, що є символом національної єдності, культурної спадщини та духовної сили українського народу.

Основні елементи українського одягу мають давньослов’янське походження і беруть свої витоки з культури Київської Русі. Статусу національного символу український одяг набув у ХVII – ХІХ ст. Як трансформувався український одяг протягом століть, яке вбрання носили міщанки та селянки часів Гетьманщини, розповіла присутнім науковиця ДІКЗ «Поле Полтавської битви» Катерина Штепа.

 Присутні на заході, внутрішньо переміщені особи Донеччини, ознайомились з художніми особливостями народного одягу, його обереговим значенням, з українськими звичаями, традиціями та обрядами, пов’язаними з жіночим національним костюмом. Говорили й про елемент нематеріальної культурної спадщини України – про технологію вишивки «білим по білому». Така вишивка існувала не лише в нашому краї, а й в інших регіонах України.

Продовжив захід творчий майстер-клас «Вибійка» (за мотивами української вишиванки). Учасники заходу мали унікальну можливість опанувати нові навички, й під чуйним керівництвом пані Катерини, створювали орнаменти на тканині, використовуючи спеціальні штампи та фарби. Захід подарував учасникам  чудову можливість зануритися  в українські традиції, проявити свою творчість та провести час в теплій атмосфері. 

Народний одяг – один з основних компонентів матеріальної культури. Сьогодні українське вбрання є невіддільною частиною національної свідомості, духовним оберегом та трендом, що єднає українців у всьому світі. Пам’ятаймо, хто ми є, бережімо наші звичаї, шануймо наші обереги.