Тридцять років відчуження
Минулої п’ятниці в бібліотеці філіалі №10 до 30-ліття
Чорнобильської трагедії пройшла зустріч з учасником ліквідації Анатолієм
Бондаренком. Анатолій Миколайович детально та доступно розповів аспекти цієї
трагічної аварії, наслідки якої ще довго будуть відчутні українцям.
7 червня 1986 року як військовий він був відправлений в зону
відчуження для ліквідації наслідків аварії. Чоловік пригадує якою невеселою
картиною постало перед ним місто Прип’ять . Покинуті речі та будинки створювали
ефект тимчасової відсутності господарів, які ось-ось повернуться. Вже
через чотири місяці після аварії
почалися масові мародерства і ситуація стала вже не тільки сумною, а і
небезпечною.
Сьогодні станція живе своїм життям. Різноманітність флори та
фауни вражає, бо, як бачимо, відсутність людини з її фатальними помилками грає
на корить природи. Також проводяться різноманітні екскурсії, проте вільне
пересування по зоні відчуження заборонене. Анатолій Миколайович говорить, що це
правильно, бо він особисто був 5 років тому в Чорнобилі та власними очима бачив
високі показники дозиметра. Це значить, що рівень радіації і досі дуже
небезпечний для людини, а тому спустошення цього краю буде поглиблюватися.
Учні шостих класів школи № 19 не тільки уважно слухали
Анатолія Миколайовича, але і дуже активно задавали змістовні запитання. Їх зацікавленість дозволила оповідачеві більш
широко розкрити це наболіле питання, оскільки за 30 років відкриваються нові і
нові факти про Чорнобиль, тому важко їх систематизувати. Допитливість та
прагнення до правди сучасних дітей дають надію, що в майбутньому в причинах
цієї катастрофи будуть розставлені всі точки над «і».
Коментарі
Дописати коментар