Витончені душі сильних людей (до 90-річчя з Дня народження Григора Тютюника)

 Блискучим новелістом і повістярем увійшов у свідомість читача Григір Тютюник, несучи своєю творчістю ідею добра й любові, справедливості і правди. 

Народився Григір Михайлович 5 грудня 1931 року в селі Шилівка Зіньковського району на Полтавщині в сім'ї селян. Дитинство і юність письменника припали на найважчі роки нашої історії. Так, не можна без болю в серці читати рядки його "Автобіографії".

Збагаченому нелегким життєвим досвідом, Тютюникові було що сказати своїм читачам. Його герої - це "корінні землероби". Не вельми вишукано зодягнені, часом скупі на слова, нічим особливим зовні не виділяючись, вони проте "глибоко духовні особистості, що відчувають та "читають" інших людей і природу тонко, зором душі" (Б.Олійник).

У творах для дітей Григора Тютюник, як і в творах для дорослих, домінує тема добра, самовідданості, милосердя та любові. Вона висвітлюється на тлі суперечностей життя, розкриття чи відтворення реальних героїв. У 1970 році письменник випустив у світ книгу оповідань для дітей "Ласочка" і відтоді активно почав писати дитячу літературу: ""Лісова сторожа" (1971), "Степова казка" (1973), "Однокрил" (1974).

1980 року, за кілька днів до смерті Григора Тютюника, повість "Климко" та "Вогник далекого степу" було вшановано премією Лесі Українки. 1989 року письменнику посмертно було присуджено Державну премію імені Тараса Шевченка.