Українська хустка - стародавній символ наших предків
- Хустки вишивалися лише вручну. Під час вишивки ніколи не використовували сині нитки окремо, а лише в поєднанні. У XVIII столітті почали вишивати рослинний орнамент, до того користувався популярністю лише геометричний.
- Стародавні українські хустки були білого кольору. Яскраві кольори були запозичені у болгар, турків та персів.
- Хустка демонструвала соціальний статус жінки. Молоді дівчата носили яскраві або ж білі хустки, старші жінки – темні, а вдови – чорні.
- Хустка символізувала владу чоловіка. Прикривати волосся після заміжжя – буквально – перекривати зв’язок зі своїм родом, предками.
- Якщо хлопець збирався у далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку, в знак любові та вірності та того факту, що чекатиме його.
- Інші назви української хустини – промітка, тибеткова, бавниця, опиначка тощо.
- В різних регіонах були власні способи зав'язування хустки. Так, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. Обгортали кінці хустки навколо шиї та зав’язували на потилиці на Київщині. На території ж Середнього Подніпров'я хустку драпірували довкруги голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка (обов'язковий головний убір заміжніх жінок у стародавній Україні).
Коментарі
Дописати коментар