Червнева "іменинниця" булавка

13 червня 1825 року нью-йоркський механік Уолтер Хант запатентував безпечну булавку (шпильку).
Ханту потрібно було терміново сплатити борг у 15 доларів, а грошей не було. Поміркувавши кілька годин він зробив ескіз простенької дротяної застібки. З одного кінця в неї була кільцева пружинка, а з іншого — пластинчастий замок. І відразу ж продав права на свій винахід за 400 доларів.
Ідея Ханта була не нова, адже безпечну шпильку придумали ще задовго до нього. Подібні вироби використовувалися багатьма давніми і середньовічними народами як застібки для плащів та іншого одягу. Пізніше такі булавки були витіснені ґудзиками.
Після свого відродження у 19 столітті безпечна шпилька виявилася незамінною в господарстві. До нас такі шпильки, вочевидь, потрапили не з Америки, а з Англії, оскільки називати їх там стали «англійськими».

Особливу популярність «англійська шпилька» отримала, коли її почали використовувати зірки в своїх шоу. приколюючи з її допомогою різні предмети в своєму сценічному екіпіруванні. Цю моду тут же підхопила молодь, особливо рух панків і металістів.
       Раніше шпилька використовувалася в основному в рукоділлі, для того щоб швидше відремонтувати річ, щось до неї прикріпити і навіть, щоб скріпити підгузники дитині. Також англійська шпилька стала «порятунком» спортсменів, які страждають від судом в м'язах. Наприклад, плавцям під час морського запливу обов'язково прикріплювали шпильку до плавок.
         Сьогодні шпилька використовується в дизайні одягу, створенні браслетів, намист, поясів і просто прикрас для одягу.