Секрети вдалої коляди

Колядки та щедрівки є важливою частиною різдвяного обряду та зустрічі Нового року. Історія колядок древня та достатньо таємнича. Цим пісням вдалося зберегтися ще від дохристиянських часів. Дохристиянський обряд передбачав святкування Коляди – народження нового сонця, тобто – сонцестояння. Це свято є спільним не тільки для слов’янських народів, але й для всієї Європи. 

У Давньому Римі були глашатаї, які повідомляли мешканцям імперії про початок нового місяця, який римською мовою (чи латиною) називався «календа». Ці оголошення теж називали «календами». Звідси з’явилось і слово «календар». Тож «колядка» - це пісня, яка оголошує про початок нового часу.  Співаючи колядки, ми проголошуємо: «Христос народився! Настав новий час в історії людства!». В християнській традиції колядки виконували функцію величання новонародженого Ісуса Христа і його матері, Діви Марії.  Наші предки, так само як і ми, прагнули зимового дива і радості в темну холодну пору року.

Колядування – дуже відповідальне дійство. Колядники – це вісники нового року, нової радості доброї новини: Різдва Христового. Вони несуть в людські оселі світло Святих празників: Різдва, Нового року, Водохреща.

В наш час колядування відроджується як обрядова народна творчість українців та звичай висловлювати добрі різдвяні побажання.

До січневих свят працівники бібліотеки-філії №10 Центральної бібліотеки ПМТГ підготували відеоперегляд «Секрети вдалої коляди».

                                  Гарних всім свят та вдалого колядування!