Творець українського модерну

           12 січня минає 150 років від дня народження українського художника, архітектора, графіка, дослідника мистецтва Василя Григоровича  Кричевського.

Працівники бібліотеки підготували допис про видатного митця, одного із засновників українського архітектурного стилю.

З дитячих років проживаючи на Слобожанщині з її козацькими традиціями, Кричевський вбирав в себе духовні надбання української народної естетики. Навчався мистецтву самотужки. Акварельні пейзажні твори майстра були оригінальними й самобутніми, відрізнялись колористикою та професійною технікою виконання. Він був першорядним знавцем полтавського й харківського народного мистецтва. Кричевський збирав і вивчав селянські керамічні вироби, килими, вишивки, предмети народного побуту. Він відчував і бачив у них високі мистецькі  цінності. В будівництві поєднував раціоналізм нового часу з народними традиціями.

В 1902 році Полтавське губернське земство оголосило конкурс на проєкт нового земського будинку (нині Полтавський краєзнавчий музей ім. В. Кричевського). З  пяти поданих проєктів проєкт  В.Кричевського визнали кращим: саме в ньому було відтворено характерні риси українського народного будівництва. Ця споруда відображала українські національні традиції, дух та колорит полтавського краю.

                                                                   Проєкт Полтавського земства

                                                                      Полтавське земство (1903-1908 рр.)

Будинок вражав своєю красою. Стіни обкладені світло-жовтою керамічною плиткою, дах вкривала зеленаво-блакитна полив’яна черепиця. Коли з-за Хрестовоздвиженського монастиря сходило сонце, дах вигравав дивовижними барвами. Над головним порталом потрійні вікна з білосніжними колонами й гербом Полтави в оточенні прапорів. Фасад прикрашали зображення гербів повітових міст Полтавської губернії. В оздобленні широко використовувались орнаменти у вигляді «вазонів» та «дерев життя». Все це втілення дійсно найкращих особливостей українського народного мистецтва. У 1903-1906 рр. митець жив у Полтаві, опрацьовував архітектурні деталі оформлення будинку, розробляв інтер’єри. За модерний стиль, створений на основі історичної спадщини народу, його назвали «батьком української архітектури».



У роки Української революції В.Кричевський став співзасновником Української академії мистецтв, її ректором і професором. Його талант проявився і в графіці. Він один з перших звернувся до мотивів українських стародруків, намагаючись відродити традиції української графіки. Створив ілюстрації до книг М.Грушевського, Ю.Яновського. Це стало початком нового модерного стилю в графічному оформленні української книги. Кричевський створив проєкт Великого й Малого гербів Української держави, грошові знаки для Центральної Ради, велику й малу печатки.


Митець виконував декорації для театру М.Садовського, був фактично першим художником українського кіно, яке разом з О.Довженком вивів на європейський рівень. У 30-х роках у співавторстві з П.Костирком опрацював проєкт музею Т.Г.Шевченка на могилі поета в Каневі, відстоював і захищав пам’ятки української культури.

Незважаючи на всілякі труднощі творчість Кричевського була поцінована: йому було присвоєно науковий ступінь доктора мистецтвознавства та почесне звання заслуженого діяча мистецтв. В радянські часи митець став свідком знищення багатьох своїх художніх робіт і проєктів та був змушений проживати в еміграції. Рятуючись від переслідувань влади, родина Кричевських подалась на Захід, жила в Австрії та Франції, від 1948 р. – в Каракасі (Венесуела). І на чужині Кричевський працював, експонував свої полотна на міжнародних виставках, ілюстрував повісті М.Гоголя, роман П.Куліша «Чорна рада».

З  ім’ям  В.Кричевського пов’язане створення українського стилю, який базувався на професійному знанні народного мистецтва та модерних здобутках доби.            

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Натхненна книгою

Дітям про Героїв

Про великих для маленьких