Будинок з химерами

Працівники бібліотеки підготували розповідь про архітектурне чудо в центрі Києва – будинок з химерами.

Там де зараз площа Івана Франка, був колись Мерінгівський сад із затишними альтанками й озером з качками та лебедями. Кияни любили той сад. Улітку ховалися від спеки, а взимку на парковому озері влаштовували ковзанку.

Згодом спадкоємці лікаря Фрідріха Мерінга  розпродали сад. Одну з ділянок на крутому схилі придбав архітектор Владислав Городецький. Ця ділянка землі продавалася за дуже низькою ціною, оскільки була геть непридатна для будівництва. Будівничі технології тоді були далекі від сучасних, але за 5 місяців будинок у стилі модерн вже стояв, а за два роки (у 1903 р.) були закінчені всі внутрішні роботи. Це був перший будинок у Києві, зведений з використанням нового матеріалу – цементу. Щоб створити стійку основу для будинку вбили близько 50 бетонних паль на глибину 5 метрів. З боку вулиці Банкової будинок має три, а з боку театру ім. Івана Франка – шість поверхів. Вже майже 120 років цю споруду називають будинком з химерами.

Для будівництва Владислав Городецький позичив чималу суму – 133 тисячі рублів! На початку ХХ століття за ці кошти можна було купити або 44 тисячі корів, або майже 886 тисяч курей!

Дім із химерами дивовижний! І зовнішнє оформлення будинку, і внутрішні інтер’єри не повторюються більше ніде, у них відбилися не тільки фантазія й майстерність архітектора, але і його пристрасть до полювання. Ось до неба тягнуться хвостами дельфіни, дівчата верхи на рибах розкинули сіті, поряд гігантські жаби. Колони прикрашені головами оленів, а між ними причаїлись ящірки. Носороги пильно поглядають з висоти другого поверху, хижо розправляють крила орли. Слони опустили могутні хоботи, а ринва для дощової води перетворена на пітона.

Не менш вигадливе і внутрішнє оздоблення будинку. Вестибюль із розписами на стінах нагадує морське дно. Стелю в кабінеті господаря прикрашає зображення давнього мисливця. У їдальні суміш з гіпсових фруктів та овочів. І лише спальня вирізняється на тлі інших кімнат ніжним квітковим орнаментом. Планування кімнат було складено таким чином, що перші сонячні промені світили у вікна прислуги, адже персонал що обслуговує, повинен прокидатися першим. Ближче до полудня сонце потрапляло в кабінет Городецького,  де він зазвичай працював у цей час, а наприкінці дня заглядало у вітальню.

На кожному з п’яти житлових поверхів розташовувалися квартири. Городецький подбав щоб квартиранти  мали все необхідне, навіть стайні для коней - на найнижчому поверсі. Неподалік стояв корівник, льодовня, склади для дров. Будинок опалювали печами, загалом їх було аж 52!

В цьому незвичайному домі Городецький прожив лише 10 років. Прибуток був незначний, квартири брали в оренду неохоче. Можливо, через незвичний декор чи занадто дороге комірне.

З 2005 року будинок з химерами - одна з резиденцій президента України. Тут відбуваються зустрічі й переговори з керівниками інших держав.