Книга про найтяжче

   Війна - це жахливо! Моторошно, страшно і максимально несправедливо. Кожного дня гинуть найкращі з найкращих наших співвітчизників. Вплетений в ДНК українців ген співпереживання та єдності змушує душі болісно відгукуватися за загиблими, адже це "свої" незнайомці. Тяжко всім, та найстрашніше тим, хто втрачає своїх близьких та рідних. Одне з найболючіших питань - це як пояснити дитині, яка втратила найдорожчу людину? Як знайти потрібні слова? А що робити з найменшими, які дуже непевно орієнтуються в сприйнятті дійсності? Одним з помічників в таких випадках є література.

   У книзі Галини Кирпи «Мій тато став зіркою» йдеться про дівчинку, тато якої загинув під час подій Революції гідності. Дитині неймовірно важко змиритися з втратою дорогої людини. Вона розуміє, що вони разом з татом більше ніколи не малюватимуть, вона не зможе пригорнутися до нього. Він ніколи вже не побачить маленької сестрички. В думках у дитини зовсім не дитячі речі, такі як смерть та проблеми життя під час смути в країні. Та вона знає, що тато завжди з нею... Він  світить їй із неба яскравою зіркою…