Я так її люблю, мою Україну…
Працівники бібліотеки-філії №10 Центральної бібліотеки ПМТГ підготували розповідь про українського політичного, державного та військового діяча Пилипа Орлика. 21 жовтня виповнюється 350 років з дня його народження.
Більшу частину свого життя він боровся
за українську ідею, намагаючись залучити до її здійснення іноземних правителів,
підняти козацтво та людність України. Орлик хотів створити міждержавну коаліцію
для війни проти Росії, але все намарно. Він до останніх днів плекав ідею
Української державності. Царська влада вилучила його ім’я з історії України як
«зрадника і ренегата», його проклинали поряд з І.Мазепою та І.Виговським.
Справа його забулася, панувала лише офіційна негативна оцінка. Але у 20-х роках
ХХ століття українським істориком-емігрантом Іллею Борщаком був віднайдений у
Франції архів Пилипа Орлика, пізніше у Варшаві був опублікований «Діарій» - його
щоденник. Цілком по новому відкрилася нам постать гетьмана.
Пилип Орлик був неординарною особистістю.
Походив з роду литовської шляхти, мав і чеське коріння. Коли Пилипу виповнився
рік, в битві з турками загинув батько, тож мати виховувала його самотужки.
Освіту здобув у Києво-Могилянському колегіумі, проявляв хист до ораторства, поезії,
цікавився філософією та літературою, володів багатьма мовами. Після завершення
навчання служив при метрополії в Києві, у Полтавському полку, а потім став
Генеральним писарем та довіреною особою Івана Мазепи. Виконуючи завдання
гетьмана заглиблювався в суть міжнародних відносин, розгадував інтриги
учасників Північної війни.
Після Полтавської битви Мазепа з Орликом
та Карл ХІІ були змушені податись до Бендер – міста, де панували турки. У
квітні 1710 року, після смерті Мазепи, вірні йому козаки обрали гетьманом
Війська Запорозького Пилипа Орлика. Перебуваючи у вигнанні разом зі своїм
оточенням П.Орлик написав «Правовий уклад та Конституції відносно прав і
вольностей Війська Запорозького», який вважають першою Українською
конституцією. Починалася вона словами: «Україна по обидва боки Дніпра повинна
бути вільною від чужого панування». Написана вона на 66 років раніше за американську
«Декларацію незалежності». Для реалізації цих прав і вольностей залишалось
тільки позбутись «опіки» царя й стати повноправним гетьманом України…
Пам'ятник Конституції Пилипа Орлика в Бендерах.
На початку 1711 року 16-тисячне військо
Орлика, що складалося з козацьких,
польських й татарських загонів вторглось на Правобережну Україну. Були
захоплені Умань, Богуслав, Корсунь, взята в облогу Біла Церква. Татари ж почали
грабувати мирних людей. Це призвело до того, що населення відвернулося від
Орлика. Згодом він позбувся підтримки й європейських країн, що втомились від
воєн. П.Орлик повернувся до Османської імперії. До кінця своїх днів жив Пилип
Орлик на чужині. Помер у нужді 24 травня 1742 року у місті Ясси (зараз Румунія),
могила його не відома.
Україна зараз живе тими ж ідеями, якими
жив і за які боровся гетьман Пилип Орлик. Це ідеї суверенної, єдиної соборної
України. Боротьба триває…
Коментарі
Дописати коментар