Князь, який зробив Київську Русь великою державою

  В 2023 році виповнюється 1045 років з часу народження Ярослава Мудрого. Працівники бібліотеки підготували публікацію про одного з найславетніших українських князів.

Ярослав Мудрий був сином Володимира Святославовича й полоцької княжни Рогнеди. Правив з 1019 по 1054 роки.

Ярослав хотів зібрати докупи руські землі, розділені по Дніпру. На Лівобережжі Русі тоді правив його молодший брат Мстислав, а Ярослав володів Правобережжям з Києвом. Після смерті Мстислава Ярослав, за виразом літописця Нестора, став «самовладцем Руської землі».

Ярослав доклав чималих зусиль для зміцнення єдності й централізації держави. Щоб убезпечити рідний край від ворогів, він побудував на кордонах багато твердинь. Великий князь укріплював оборонну мережу на сході, що охоплювала 13 порубіжних поселень і фортець, заклав нові міста (Юр’єв, Ярослав), розширив межі Києва в сім разів. Навколо «міста Володимира», його батька, виросло місто, обнесене новими укріпленнями – «місто Ярослава». Князь продовжував будівництво захисних споруд («змієвих валів») проти кочівників на півдні, вздовж р.Рось. Здійснював успішні походи проти литовських і ятвязьких князів, зміцнивши тим західні кордони Київської держави, остаточно розгромив печенігів під Києвом й відтоді в державі запанував спокій.

Ярослав Мудрий збудував величаву церкву Святої Софії в Києві. Для зведення храму запросив візантійських архітекторів та каменярів, елементи конструкції й назву запозичив із Царгорода.

Місце для будівництва собору було вибране так, що з якого боку б не входили в місто, першою помічали  споруду Св.Софії. Перед нею сходились чотири головні дороги в’їздів до міста, тут і  утворилась головна площа. 

У цей період були збудовані нові мури з Золотими воротами – головним парадним в’їздом до Києва, Георгіївська та Ірининська церкви на честь Ярослава та його дружини, в 1051р. було закладено Києво-Печерський монастир та  інші споруди.

Золоті ворота

З ім’ям Ярослава пов'язаний розквіт давньоруської культури, писемності й науки. Саме за любов до книжок і науки його прозвали Мудрим. Першу в Русі бібліотеку Ярослав створив у підземеллях Святої Софії та скрипторії  - майстерні з переписування книжок, карбував власні монети – срібляники.

За його наказом всі тодішні закони було зібрано в одній книжці – «Руській Правді» - першому на Русі писемному зведенню законів. Найтяжчим покаранням в ті часи було вигнання з краю. 

Князь Ярослав запроваджував при церквах школи, поширюючи освіту. Завдяки його мудрому правлінню та вдалим законам Українська держава настільки зміцніла, що сусіди домагались його приязні й раді були з ним поріднитися. Ярослав поодружував своїх синів із доньками чужоземних королів, а дочок – з королями. Перед смертю Ярослав поділив Україну на землі, так звані «уділи», й до кожного призначив одного із своїх синів й наказав слухати найстаршого Ізяслава. Онукові Ростиславу дав Галичину. Від нього розпочався рід галицьких князів Ростиславовичів.

Прокнязював Ярослав 35 років. Поховали його в церкві Святої Софії в мармуровій домовині, яку й зараз можна побачити.