Не згасне в серці пам’яті свіча

Пам’ять – нескінченна книга, в якій  записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано кривавим і чорним! Читаєш і здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де смертним шрифтом викарбовано слова про голод.

Вмирали на все плодючих чорноземах шанованої світом житниці. В Україні раптово зник хліб, а люди залишилися без зернини. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор. Ще в жовтні 1932 року партійно-державна верхівка прийняла холоднокровне рішення: «Вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у хліборобській галузі». Відбувався розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селянства. Смерть косила людей до літа 1933 року. В той час, як від голоду померли мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Для запобігання втечі селян з колгоспів у міста, сталінський режим у грудні 1932 р. увів нову паспортну систему: паспорти видавали тільки городянам, так що селянин не міг залишити село.

Перші відомі згадки вживання слова «голодомор» датуються 1960-ми роками, у передмові роману нашого земляка із Лубен, Василя Барки «Жовтий князь», по якому було знято фільм «Голод-33». Василь Барка – письменник, родом із Полтавщини, який вперше, на весь світ заговорив про голодомор. Завдяки зусиллям української діаспори Комісія Конгресу США на чолі з Джоном Мейсоном у 1986 р. назвала Голодомор 1932-1933 рр. в Україні геноцидом.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України схвалила Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», в якому засуджено злочинні дії тоталітарного режиму СРСР, що стали причиною знищення мільйонів людей, руйнування соціальних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури і етнічної самобутності.

Згідно з статтею II Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього під геноцидом маються на увазі дії, що здійснюються з наміром знищити повністю або частково яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку.

Голодомор, окрім величезних людських втрат завдав непоправної шкоди українському національному життю. Він практично знищив старе українське село з його багатими народними традиціями. В свідомості людей на декілька поколінь посилився страх і пасивність.

Цього року відзначаємо вже 90-ті роковини Голодомору, вчиненого радянською владою у 1932-33 роках. Померло 3,5-4 мільйони людей. Більшість з них – українці. Станом на листопад 2023 року 32 держави світу визнали Голодомор актом геноциду українського народу.

Працівники бібліотеки до роковин Голодомору організували для користувачів перегляди літератури «Волає біль голодомору: чорні сторінки історії» та «Ще раз про голодомор», провели Хвилину пам’яті « Голод на хлібному полі».





Память про голод збереглася в родинах тих, хто зміг його пережити.

Ми памятаємо, ми не забудемо…


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дітям про Героїв

Натхненна книгою

День Божевільного Капелюшника