Танцюй, дівчинонько, доки молоденька

 

Кожна визначна подія в житті українців перетворювалася на свято, на якому водили хороводи, танцювали, співали.

Українські народні танці – запальні й ліричні, нестримні й повільні, полонили весь світ. У них яскраво виявляється характер, висока й самобутня культура українського народу.

У сиву давнину напровесні дівчата гуртом виходили на околицю села чи міста закликати весну – танцювати хороводи. Основна фігура танцю – ходіння по колу – символізувала сонце, а сам хоровод прославляв джерело світла і тепла, від якого залежав урожай. Водили хороводи й на Івана Купала.

Дуже полюбляли українці танцювати, зображуючи різні види праці, явища природи, героїв, тварин і птахів. За назвами танців можна зрозуміти про що вони: «Коваль», «Косар», «Опришки», «Волинянка», «Гони вітер», «Гусак».

Але найбільше любили українці побутові танці. Вони відомі ще з прадавніх часів, тому в них відбилися найяскравіші риси характеру українського народу: волелюбність, героїзм, завзяття, винахідливість, дотепність, веселість тощо.

Пропонуємо згадати деякі види українських народних танців.

Метелиця – найдавніший побутовий танець, що пішов від хороводів. Танцюристи не тільки танцюють у колі, з переплетінням рук і кружлянням,  але й співають пісню з такою ж назвою.

Гопак – назва танцю походить від вигуку: «Гоп!». Це масовий танець, який у давнину виконувався лише чоловіками, котрі змагалися в стилі, спритності, мужності. Це танець-змагання – хто кого перетанцює. Мелодії гопаків часто змінюють свій характер: від мужнього й героїчного до радісного й запального. Цей танець був одним з найулюбленіших танців запорозьких козаків. Тепер танець виконують і жінки, і чоловіки разом.

Козачок – походження назви танцю пов’язане з життям воїнів-козаків. Коли виник вертеп (пересувний театр ляльок), одним із героїв був козак-запорожець. Він добре грав на бандурі, співав і танцював. Його танець і отримав назву «козачок». Козачок - боротьба характерів, відкритий вияв емоцій, змагання у силі, вправності й творчій фантазії. Цей танець є символом волі та козацької звитяги.

Коломийка – найпоширеніша танкова пісня, яка прийшла з Карпат, міста Коломиї. Танцюють коломийку ставши в коло. Потім розпадаються на  менші кола, а потім танцюють парами. Найцікавішим у виконанні є прийом «хрещик», коли під запальну музику дівчата й хлопці міняються місцями.

Полька – народний танець, який виконується по колу парами. Його танцювали на всі свята.

Аркан – чоловічий танець, який виконують зімкнутим колом або півколом з топірцями в руках. Він є головним елементом обряду посвячення молодого гуцула в леґіні.

Народний танець - важлива частина української традиційної культури. Національна культура зберігає і накопичує енергію своєї нації. Не забуваймо ж своє, рідне!