Різні історії одного голоду


 …Одна сімя з 5 чоловік вижила, бо голова родини працював на олійниці. Після переробленого соняшникового насіння залишалася макуха та білила, з яких пекли млинці. Це була основна їжа 3 дітей та 2 дорослих. Так і врятувалися. У сусідської сімї, де було багато дітей їсти не було взагалі нічого. Вони як свічечки погасли один за одним. Не врятувався ніхто.

…Одна жінка схопила у фартух жменю зернят пшениці. Змішані з землею, вони все одно становили цілий скарб для голодної сімї. Жінку схопили. За жменю зерен їй присудили 5 років.

…Одна сімя була дуже роботящою. Своєю працею здобули чимало. Та їх розкуркулили. Прийшов голод. З п’яти дітей і чотирьох дорослих вижило лише двоє: мати і син.

…Одна молода жінка зустріла двох чоловіків, які були її сусідами. Вони сказали, що мають трішки крупи та покликали її з собою. Вже в них вдома вона почула, що чоловіки пошепки говорять про те, який ніж підійде краще. Вона вискочила з хати і почала тікати. Чоловіки погналися за нею. Врятували жінку інші люди, які майже силоміць відбили її від сусідів.

Це історії родин працівників нашої бібліотеки. Наших прабабусь та прадідусів, бабусь та дідусів, які вижили під час Голодомору. Реальні і страшні. Розказані вони були в тиші та пошепки, адже люди, навіть, через десятки років боялися. Страх голоду та покарання ще довго не відпускав тих, які навіки втратили своїх заморених та знищених близьких.

Майже кожну сімю зачепив страшний Голодомор. Тож ми, просто, не маємо права забувати! Запаліть 28 листопада свічку пам’яті та згадайте цю страшну сторінку історії нашої країни!



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Дітям про Героїв

Натхненна книгою

День Божевільного Капелюшника